Бурак Пехліван: «Україна випередила 81 країну в рейтингу Doing Business. Це дуже й дуже добре. Ніхто не зміг повторити такий успіх»

by burakpehlivan on 13/08/2018

Голова Правління Міжнародної асоціації турецьких і українських бізнесменів Бурак Пехліван розповів, чим досвід Туреччини в розвитку економіки може бути корисний для України

 

Турецький бізнесмен, який глибоко й детально аналізує факти й події, а також досконально розбирає будь-який предмет і не приймає рішень зопалу. Саме таке враження по собі залишає Бурак Пехліван, який живе і працює в Україні понад 9 років і який упевнений, що наша країна має потенціал за максимально за короткий строк стати процвітаючою.

 

У бесіді з LDaily Бурак розповів про те, наскільки Україна й Туреччина схожі, особливо щодо історичного контексту, і що, з огляду на це, можна зробити, щоб в Україну хлинули інвестиції.

 

LD: Бурак, розкажіть, будь ласка, про те, чим викликаний інтерес Туреччини до бізнесу в Україні?

 

Б.Пехліван: Якщо відповідати на Ваше запитання коротко, то цікавість викликана схожістю наших країн. 20 років тому в Туреччині були такі самі проблеми, які нині переживає Україна: і політичні, і географічні. Ми тоді так само, як і ви зараз, не могли залучити іноземні інвестиції, а турецькі товари в Європі теж вважали неконкурентоспроможними. Але саме 20 років тому (1995 р.) Туреччина підписала з ЄС Угоду про Митний Союз, після чого упродовж кількох років наша країна почала активно впроваджувати економічні реформи. І коли Європа побачила, що Туреччина стала на шлях реформ, перші 80% інвестицій до нас надійшли саме від європейських інвесторів. Уже зараз зовнішній товарообіг між ЄС і Туреччиною становить 48%. Крім того, сьогодні наша країна експортує у 5 разів більше товарів, ніж 20 років тому, а саме – електроніку, машини, автозапчастини.

 

До речі, ми настільки розвинули свій автопром, що сьогодні виробляємо 1,5 млн автівок, і багато європейських автопромів відкрили свої заводи на території нашої країни. Так, ми не створюємо ракет, але виробництво споживчих товарів у нас дуже добре розвинене.

 

LD: Який ринок збуту в турецьких товарів?

 

Б.Пехліван: Дивіться: у Туреччини немає нафти й природного газу, а це означає, що нам треба щось виробляти й десь продавати, на внутрішньому ринку чи на зовнішньому. Внутрішній ринок у нас порівняно невеликий, тому ми виходимо на зовнішній, адже це – завжди нові можливості. Зараз наші товари постачаються не лише до ЄС, а й до країн Африки, Азії, в Україну, Росію, але ми все одно продовжуємо шукати нові й нові ринки. Звичайно, для високої конкурентоспроможності якість вироблених товарів має бути на такому самому рівні. І наші товари відповідають цим вимогам. Але я хочу ще раз підкреслити, що поштовхом до цього стала підписана більш ніж 20 років тому Угода про Митний Союз Туреччини з Євросоюзом. І саме це дало великі можливості для розвитку вітчизняної економіки.

 

LD: Бурак, скажіть, будь ласка, чого, на Ваш погляд, з урахуванням всього вищесказаного не вистачає Україні насамперед?

 

Б.Пехліван: Хороше запитання. З цього приводу ведеться чимало розмов, і думки тих, хто розуміє, як працює економіка і бізнес, розділилися. Перша частина їх запевняє, що Україна на даний момент не здатна залучити іноземні інвестиції через конфлікт із Росією, політичну та економічну нестабільність, через велику корупцію, погано організовану соціальну систему. Друга ж частина наполягає на тому, що за наявності всіх цих проблем інвестори все одно придивляються до України, тому що вона має зручне географічне розташування й дуже гарний економічний потенціал. І я знову хочу навести приклад Туреччини: варто врахувати, чому, наприклад, ми після підписання Угоди про Митний Союз з ЄС перші 5 років не могли залучити інвестиції, і тоді буде зрозуміло, чого не вистачає Україні.

 

Підвищення інвестиційної привабливості – це тривалий процес, спрямований на донесення інвестору інформації про можливості країни. Крім того, не можна скидати з рахунків і проблему з іміджем. Так, в Україні є корупція, і про це знають. Але так само знають і про те, що корупція є в Польщі, Італії, в інших країнах, і в Африці теж, але при цьому багато великих міжнародних компаній заходять в Африку й успішно ведуть там свій бізнес. Хіба це означає, що там державний рівень управління кращий, ніж тут? Ні, звичайно. Дуже багато перебільшено, ну й багато що залежить від самого народу та уряду.

 

Я, наприклад, упевнений, що настане час, коли Україна стане розвиненою, процвітаючою і благополучною країною. А ось швидкість цього процесу залежить тільки від українського народу та уряду. Давайте ще раз звернемося до турецького досвіду. Чи означає це, що Україна теж повинна чекати 5, 10 або 15 років? Зрозуміло, що ні. Знаючи досвід інших країн і маючи бажання робити реформи й розвиватися, Україна може досягти високих показників у своєму розвитку значно швидше. Для цього необхідно:

 

  • продовжувати розпочаті реформи;
  • формувати позитивний імідж України в інформаційному полі;
  • наводити приклади з успішно реалізованими бізнес-кейсами;
  • залучати іноземців як туристів, тобто використовувати туризм як soft power.

 

LD: Міжнародний імідж настільки важливий?

 

Б.Пехліван: Так. І знаєте чому? Якщо в країни поганий імідж, до неї не поїдуть туристи через негативну інформацію: вони постійно чують про те, що в Україні точиться війна і є загроза їхньому життю. У Туреччині теж є проблеми, але це одна з найпопулярніших туристичних країн у світі. А все тому, що ми працюємо над своїм світовим іміджем, ми показуємо свої пам’ятки, розповідаємо про переваги співпраці з Туреччиною і можливості для інших країн.

 

На мій погляд, Україна повинна підписати угоду з Туреччиною про Зону Вільної Торгівлі. Саме зараз турецькі інвестори готові інвестувати за кордон й Україна може стати дуже гарним хабом для турецького виробника.

 

Можу пояснити чому: Україна має угоду про Зону Вільної Торгівлі з ЄС і Канадою, а також вона межує з 4-ма європейськими країнами, що дає нові логістичні можливості для всіх сторін. І ще одна причина для підписання такої угоди: коли Європа побачить, що Туреччина активно інвестує в Україну, це може стати каталізуючим фактором для приходу сюди європейських інвесторів.

 

LD: Як влада України реагує на пропозицію підписання Угоди про Зону Вільної Торгівлі?

 

Б.Пехліван: Знаєте, такі переговори почалися ще 2007 року. Вже пройшло 11 років. Це дуже довго. Кожна зі сторін хоче, але поки що не виходить. Зараз ми все ще ведемо ці переговори, і я сподіваюся, що у 2018 році ми все ж таки підпишемо цю Угоду. Причому чим швидше буде підписаний документ, тим швидше й активніше турецькі інвестори підуть в Україну.

 

LD: Яка сфера бізнесу в очах турецьких інвесторів на території України найбільш перспективна?

 

Б.Пехліван: Україна дуже сильна у важкій промисловості. Але, як і в багатьох країнах колишнього Радянського Союзу, в ній не розвинена легка промисловість. І коли ми говоримо «легка промисловість», це не означає тільки текстиль, це означає все виробництво поза межами важкої промисловості.

 

  • Я маю на увазі – виробництво автомобілів, автозапчастин тощо. Для турецьких інвесторів цей сегмент дуже цікавий. Але Туреччина почне інвестувати в легку промисловість України лише після того, як буде підписано Угоду про Зону Вільної Торгівлі.
  • Крім того, турецьким інвесторам цікава альтернативна енергетика, адже Україна має один із найкращих сантимів (фінансово приваблива) в Європі. І я знаю, що деякі турецькі інвестори вже почали вкладатися сюди, і далі це робитимуть.
  • Третій напрям – сільське господарство. Але для того, щоб залучати більше інвестицій з Туреччини у цю сферу, я вважаю, потрібна земельна реформа. Але ця реформа повинна бути безпечною для країни і не давати жодної можливості для монополізації.
  • А ще Туреччина дуже придивляється до IT-сфери та нерухомості, хоча у цьому сегменті ринку теж потрібна певна регуляція.

 

Я хочу підкреслити, що будь-які зміни – це важко. Знаєте, це можна порівняти з процесом схуднення: спочатку дуже складно й хочеться все кинути, але потім з’являється гарний результат і виникає бажання продовжити; так само і в структурних реформах.

 

LD: Чого в цьому контексті не вистачає Україні?

 

Б. Пехліван: Я гадаю, що не вистачає спілкування з народом. Турецька влада, наприклад, проводить дуже активну інформаційно-роз’яснювальну роботу з простими людьми, багато разів пояснюючи, що їм дадуть ті чи інші реформи. І коли люди починають це розуміти, реформувати будь-яку галузь стає набагато легше. А особливо, коли народ переконається, що уряд не обманює і реформи справді дають чудовий результат, тоді, звичайно, зміниться країна.

 

LD: Виходить, що спілкування з людьми – одна із найважливіших складових?

 

Б.Пехліван: Так. Комунікація – один із ключових чинників. Далі, дуже важливе державно-приватне партнерство. В Україні одна з найбільших проблем – відсутність грошей. Банківська система практично не працює, кредитів не дають, тому що для реалізації великих інфраструктурних проектів потрібна надійна приватна лінія. Тому для України, так само, як і для Туреччини, державно-приватне партнерство відіграє дуже важливу роль. Наприклад, у Туреччині протягом останніх 15 років було реалізовано понад 200 проектів саме завдяки працюючому державно-приватному партнерству, а це – 150$ млрд. І все це тільки за рахунок приватного фінансування. Цей кейс може бути чудовим прикладом для України.

 

Наступний пункт –

 

дозволити приватизацію. Таким чином в іноземних інвесторів виникне можливість керувати якісніше і продуктивніше: на підприємствах з’являться нові робочі місця, а самі підприємства почнуть приносити прибуток і платити податки. Основна мета приватизації – оновити підприємства за приватні кошти й перезапустити їх так, щоб вони почали приносити прибуток.

 

LD: Бурак, розкажіть, будь ласка, про мету створення Асоціації, якою Ви керуєте.

 

Б.Пехліван: TUID – Міжнародна асоціація українських і турецьких бізнесменів була створена 2004 року, коли ще наш тодішній прем’єр, який сьогодні вже президент, уперше відвідав Україну. Він зауважив, що в Україні немає Асоціації турецьких бізнесменів, і порадив її створити. Таким чином турецькі бізнесмени заснували TUID.

 

  • Хочу сказати, що на відміну від турецького бізнесу в інших країнах турецькі компанії в Україні працюють успішно не тільки у текстилі, продовольстві та будівництві, а й у всіх інших сферах економіки.
  • Друга особливість Асоціації – нашими членами є представники малого бізнесу, а також середнього й великого, наприклад, Turkish Airlines, Colin’s, LC Waikiki, Life Cell.
  • Третя особливість – не тільки турецький капітал представляє наша Асоціація. Чимало турецьких професійних топ-менеджерів працюють у міжнародних компаніях, таких як, Reckitt Benckiser, Panasonic, Європейський банк розвитку та реконструкції (ЄБРР), а багатьма міжнародними компаніями керують турки. І ці люди й компанії теж стають нашими членами, що, своєю чергою, дає нам великі можливості.
  • Четверте – серед усіх турецьких бізнес-асоціацій за кордоном TUID має найбільшу мережу філій. Центр розташований у Києві, але філії працюють в Одесі, Запоріжжі, Херсоні, Харкові, Вінниці, Львові, ще одне представництво є в Стамбулі.

 

До речі, в лютому 2018 року в Туреччині TUID була визнана найуспішнішою асоціацією турецьких бізнесменів за кордоном. І ми отримали приз (посміхається). А у 2012 році в Румунії ми стали найуспішнішою Асоціацією у Східній та Центральній Європі.

 

LD: Яке найголовніше завдання стоїть перед TUID?

 

Б.Пехліван: Наше головне завдання – піднімати імідж Туреччини в Україні та імідж України в Туреччині. Ми робимо все можливе для цього й у всіх сферах – у культурі, економіці, мистецтві. Наприклад, з однією українською компанією ми реалізували проект із вимірювання іміджу Туреччини в Україні. Ми дослідили діяльність турецьких авіаліній, будівельних і транспортних компаній, проаналізували, чи дивляться українські громадяни турецькі серіали, а якщо так, то які результати тощо. Іншими словами, ми «сфотографували» загальний імідж Туреччини в Україні. Це грандіозний проект, який дуже багато що нам показав. Тепер ми робитимемо це щороку.

 

LDy: Бурак, в Україні Ви працюєте вже 9 років. Що, на Ваш погляд, змінилося за цей час?

 

Б.Пехліван: Знаєте, хоч би хто що казав, але за останні 4 роки Україна реалізувала чимало реформ, навіть більше, ніж за останні 23 роки своєї незалежності. 2010 року в списку Doing Business Світового банку Україна посідала 153-тє місце. Зараз – 76-то. Україна випередила 81 країну в цьому рейтингу. Це дуже й дуже добре. Ніхто не зміг повторити такий успіх. І я, як громадянин Туреччини і як турецький підприємець та бізнесмен, що працює в Україні, бачу й відчуваю різницю. Щоправда, вам належить випередити ще 75 країн (посміхається).

 

LD: Ще є куди рости…

 

Б.Пехліван: Коли іноземні інвестори й вибирають, куди вкладати кошти, вони оцінюють всі країни, а не тільки ті, які мають позитивні тенденції в розвитку, хоча це дуже важливо. І тому, попри те, що Україна робить такі величезні структурні реформи, вона не змогла залучити інвестиції. Треба більше і швидше працювати.

 

LD: Чого Ви хотіли б побажати нашій країні й українцям зокрема?

 

Б.Пехліван: На мій погляд, у вас є все. Але треба розуміти, що Україну мають піднімати не іноземці, а ви самі. Я вважаю, що Україна буде дуже успішною вже найближчим часом, більше експортуватиме, принаймні, у вас для цього є все необхідне. Треба просто бути трохи організованішим і швидшим.

Aşağıdaki butonları tıklayarak, yazıyı arkadaşlarınızla paylaşın!

Leave a Comment

Previous post: